Весна – табуйована зона.
Гаряча, як сіль, амазонка.

Он, коні...
– А хто це на конях?
– Таж діти!
Здригається в скронях.

Непевно зачинені двері.
І влучно розхристані вікна.
Тремтливі, як дощ, акварелі.
Кульбаб помаранчевий вихор.

Вітри, що помножили хмари…
Ми кликали їх, та не стільки ж!.
Хребет підлітковий гітари –
І кволий розтріпаний стільчик.

Неначе мечеті, зелені
Дерева згадали про чемність.
І ролик: “Хворієш від сленгу? –
Тоді перечитуй Шевченка!”

Що ж, темпи  – відверто шалені.
Гальмуєш копитом у сріблі.

Тариф на гривасте натхнення –
Моя безлімітна
Libera!
                         31 серпня 2008 р.