укр       рус
Авторов: 412, произведений: 40929, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2008.08.26
Распечатать произведение

Владимир Свидзинский

РОМАНТИКА ДИТИНСТВА

из Петникова



А чи як голуб над стріхою дому
Гроном червоним кружляєш весни,
А чи як сонячний звір, як утома -
Я пізнаю твій відхід і сліди.

А чи розсунеш, злітаючи, парость,
Легка, у срібляну входиш ріку,
ТО молоденний полудень витання,
Дай же веселую руку твою!

Ми побіжим за густими садами
В балки степами процвітаний вечір,
Так, у злотавих вітра літах
Людські мені ти повідала речі.

Я привчався в твоїх голосах
Ранок угадувать, ночі стрічати
І пізнавати, що мислить гроза,
Спалахи тихі зімкнувши мечами.

Мене учила ти читати
По тучах стан тривог твоїх
І слухати в ночі світання,
Як схід здіймається крильми.

І ти вела мене по травах
В здивовану глибінь весни,
По виярках строкату зграю -
Долиною дитинства снів.

Тоді на сонячній підводі
В блиск тáєної далини
Ми другу двигали природу,
Ловили полум’я звізди.

Ми називали перших явищ
Значіння темне на льоту
І в ліс марінь твоїх вступали,
Натягуючи тятиву…

От ми будуєм з тобою мости
І неспокійний майструємо човен
І в очеретяну б’ємся густінь,
В джунглів веселу, незвідану повінь.

Схвильовані, ми відкривали
Країну, бачену вві сні,
Був кожен день новою даллю,
Великим островом – в тобі.

Мене ти кликала, укрита
В зелені шáтра до Дінця,
За співом в південь дивовитий
Шумливим шелестом весла.

І риби зорями плескались,
Кружляли в тихості води,
І бір високими пісками
Спускався в неводи весни.

І, затаївши подих,
Бачити в’яві, вві сні
Першої зірки в задимлених водах
Тремку, поламану світінь.

Мені видавався і миром, і морем
Розсіяний, ранішній блиск на кормі,
І падала зір зачарованих порость,
І горам був даний наказ – говорить!

Вони говорили, і, все відчутніший,
Той говір до мене на хвилі влетів,
Знайомі неначе, та начебто й нижчі
Сьогодні і сад, і дерева, і пліт.

1934
© Владимир Свидзинский
Текст выверен и опубликован: 3a1

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании