Вибач за те, що дощ
Схожий на мокрий сніг,
Вибач за те, що змок
Простір від ніг до ніг.

Вибач, що мій вінок –
Краплями на полотно.
Кров’ю моїх доріг
В небо тече вино.

Потом мого чола
Пахне цей сизий дим,
Замкнуто всі слова
Пензля замком твоїм.

Терен цвіте вогнем,
Пульсом гарячих скронь.
Випито біль розлук,
Віри погас вогонь.

Вибач, я не Христос.
Мого різдва не жди.
Я не помру за світ,
Маючи тридцять три.

Світло веде мене,
Тільки не до зірок.
Крапка мого життя
Вічна, як твій вінок.