наскрізь винні наскрізь вином пропахлі
плутаючися в пов’язках і зобов’язаннях
приходять люди біліші за лікарняні кахлі
з вивернутими назовні
серцями
й м’язами

лижуть руки плачуть а їм і личить це
вони в свої болі перебрані як у смокінги
цілують когось – у них язики-відмички
до шпарок тіла

їм треба
ще трохи
допінгу

б’ють себе в груди б’ють когось по обличчю
яка б там не зброя
завжди
поціляють
в себе
лижуть руки стегна і їм це личить
цмулять свинцеву смерть з вогнедишних стебел

плоть поїдають потім довго ще плоттю пахнуть
у них роти солодкі і повні цвяхів
куди ви сонні нервові куди намахані
з такими кривавими квітами замість паху

хто вас запише у книги життя і кайфу
хто вам покриє спини червоним лаком
вам би ще трохи допінгу трохи драйву
але дівчинка у вікні не подасть вам знаку

дівчинка у вікні не продасть вам тіла
ані свого
ані жодного із придатних
люди приходять винні
смертельно білі
двері знайомі винюхують у парадних

люди приходять винні приходять стогнучи
їхні роти розбиті як вузькоколійки

люди приходять
ти їх чекаєш поночі
люди приходять
а не до тебе тільки