Цілий світ ліг на аркуш малого митця —
Там бринять в чистоті кольорів переливи...
Цілий світ — вся нехитра картина оця,
Де батьки зі своїми дітьми, як в дитинстві, щасливі.

Чистий дім, весь уквітчаний чимось рясним,
А за ним невеличкий струмочок дзюркоче
З далини. Тут і зайці, рожеві, мов сни,
І усміхнене сонце вгорі мружить лагідні очі.

Білий дим запинає небесну блакить,
Білий кіт споглядає привабливу мишку,
Білий птах одиноко у справах летить
І не бачить художник малий, що дивлюся я нишком.

Одягну тихо демісезонне пальто
І піду, а на думці невимовні трелі...
Білий птах, залишайся... з білим котом
На потертому аркуші... На простій акварелі...