Для кого ти гніздо тримаєш?
Закон неписаний для вуст.
Єлей у рота заливаєш.
Чи так собі жив  Заратустр?

Не по плечу  світ залізистий,  –
в яку могилу!  – ти нізвідки.
Ти уломив свіжу хлібину.
Гірку, лиху прокляв годину.

Аж дах мелізмами забило,
і сонцем сміх перепалило.
Мурашки за спиною. Що це?  
Розніжену маніжку хочеш!

Любов до печінок  притис.
І вже допік живих під свист.
Ці дивовижні,  ці зоїли,
ці блюдолизи монстра з’їли!