Осінь. Яблучні погроми.
Простирадла хмар.

У повітрі присмак брому.
У кістках зима.

Сонце збочило тортури
в напрямку вина.

У вікні комендатури –
золото руна.

І куди б з вина не йшов ти,
всюди варта рим.

А в ставкові мертвий жовтень
раком догори.

З виднокола видно коло,
а у колі – кіл,

вбитий в пах моєї школи
крізь багряний кілт.

Це не голод на увагу
крізь колючий дріт,

просто втілення в словах у
напрям від воріт.

Де ледачі чи лелечі
тіні вздовж землі...

Добрий вечір – довбня в плечі.
Перші патрулі.