Вірші розлуки

* * *
Трохи трави у волоссі
і смутку.
Як сльоза
день зникає за обрієм.
З усіх моїх слів
тобі зрозумілі
лише поцілунки,
я ж – одна,
з тобою – одна…
  8.03.2008

* * *
Трохи теплих слів для тебе
і трохи інею на гілках,
що пам’ятають тебе,
і нас пам’ятають…

Без мене виринає з моря
твій день.
Тобі холодно до відчаю
і безсмертно…

Ти не боїшся вмирати
поки хтось любить тебе…
     9.03.2008

* * *
Поки приходиш в думки,
поки снишся –
живеш…
У відлунні мушель,
у зойках птахів.
Як приречений на вирій
живеш.
Забираєш гори і небо
у ніч.
Світ не може
прийти до тями,
зрозуміти тебе…
Ти на скелі
висічений напис,
до нестями,
до провалів у слові
читаю тебе…
     9.03.2008
 




* * *
Троянди живуть дуже коротко
і безславно вмирають.
В пелюстках мало справжньої крові
і занадто багато часу…
        9.03.2008

* * *
Знаю, що зможу жити
без твого голосу,
твоєї усмішки…
Знаю, що зможу жити
без літа, без світла і тіней…
Я заблукала в дорозі,
ти зникаєш у вирії…
Мої слова тебе наздоганяють…
Вже не повернешся в літо,
у світло і тіні…
Висихають фарби,
які залишив на тілі вітер…
        9.03.2008
 

* * *
Хочеться теплого слова,
такого як хліб…
        9.03.2008

* * *
жменю ілюзії
собі вигадаю
розпорошу в пісок
заплачу одна
в піщаній пустелі
я не твоя…
        24.03.2008

* * *  
колись ти прийдеш
я знаю
хочеться вірити
жити
любити
знати
що тіні з воску
минають
лишається світло
24.03.2008

* * *  
зі сліз народжується щастя
весна приходить з грозами
росте трава у ранах серця
і доростає аж до неба
     24.03.2008

* * *      
запах спаленого листя
розлука
а світло від вогнища
розчинилось в повітрі
     25.03.2008

* * *    
твої очі карі
як запах кави
якої ніколи не п’ю
тільки вдихаю
аромат
так я тебе люблю
     25.03.2008