Ось так,  я  –  таки лицемір в ліриці,
тому що найчастіше  імітую у душі молоді слова,
і страждаю ненавистю до поезії після любові.
По суті, мої  ліричні рядки брудні в  душі,  
але їх світлість непоказна і непихата.
А колись, я,  лірик,  служив для задоволення
не  злих, а   добрих і лагідних потреб.
Справедливості ради треба відмітити,
що мої ліричні слова ще в процесі  життя  
очищаються від   різної  скверни,
і дійсно з роками стають краще звучати,
але ці рядки не входять в категорію лірики.