тіні трамвайні
снять саксаганською
місячні колії
зоряні дроти
поки передрання
весна на асфальті
             сльози
все на краще
            весна
без них чи без нас
чи спогадів дивних
намерзлих
на шкірі вагонів
мережкою зим
почуєш весну
струм соку в деревах
не коліс по рейках
не колій по долях
побачиш
в прозорій графі
  «кінець руху»
на знаку зупинки —
«ніколи»