Демократи щирі ми,
Це ви знаєте сами;
Тож пойміть нам віри.
Ми гадаємо в цю мить,
Як народи ощастить,
Любі нам без міри.

Українці! ми й до вас
В серці маємо запас
Щирої любови, -
Й це гаряче почуття
Вам для вільного життя
Творить постанови.

Вільну хартію для всіх
Ми вже склали, та, на гріх,
Сталась їй пригода:
Положили під сукно,
Аж прийшла нещодавнО
Мишача порода.

І надибав той папір
Цей малий та хижий звір
З гострими зубами -
І ту хартію погриз...
Що се ви? Не треба сліз!
Цитьте! Бог із вами!

Не журіться, бо мишва
В акті тім святі слова
Згризла не дощенту:
Ні, не все той звір пожер,
Шмат лишився ще й тепер
З того документу.

То поділим те, що є,
Так, щоб кожний мав своє,
Не ридайте ж гірко!
Нам, Москві, - той цілий шмат,
Що не згриз ще супостат,
А Вкраїні - дірка.