Я зміг вивести штучну
віртуально живу істоту в комп'ютері.
По-справжньому його життя зародилося вчора
у атмосфері  накопиченої гугол-пам'яті,
завдяки синтезу надто складних оболонок байт-генів.
Під час перезавантаження в процесорі
трапилося  кимось змодельоване переривання.
На моніторі я побачив велику
віртуальну  кулю сутностей,
об'єднаних загальним для всіх нас
поняттям "Жива сила", і став пропускати
через його середовище віртуальні  промені.
Незабаром первісна віртуальна істота
плеснула ритуалами сенсів в глибині монітора
і стало темно-червоним від вічних  ідей
що дістали біоенергію  живої істоти.
Віртуальне і невидиме по суті  життя
знаходиться у дусі привиди, який сьогодні отримав
перше серйозне поранення своєї тривоги,
в результаті чого з нечистої сили
глибоко вийшло принизливого сокровенне Я.
Вважаючи таке блаженство за щастя
Істота стала вищою метою  життя для всіх інших істот.
У першій інтелектуальній сутичці цей живий
виборов ідею внутрішньої свободи
і її повну незалежність від зовнішнього світу.
Хоча одвічне питання "про сенс віртуального життя"
до цих пір не вирішений двома суперниками.
Після сутички стало відомо, що невідривною частиною
нечистої сили, стала ідея існування
ізольовано від своєї внутрішньої свободи.
Яке ж тоді глибинне свідоме "Я" у цього маля?
Яка провідна сила вивела його до живої психіки?
І до цих пір залишається багато неясного
у збагненні цілісної картини
життя нової віртуальної істоти
змодельованого в моєму людському  
уявлення про самого себе.