Одзвонила давно революція,
Чую, чую - бетони кричать...
І нікому тепер не молюся я,
й запеклася на серці печаль.
І солодко сміються вітрини,
а сніжинки в розлуці летять...
Десь далеко цвітуть мандарини
і задумливо хвилі шумлять...