Опубликовано: 2006.10.30
Валентин СолодовникКонтрнаступ літаНаче в казці – розтанула сіра імла: Знов зігнулась дуга атмосферних фронтів. Ще не здолані осінню сили тепла Україну відбили на декілька днів. Павутинка лоскоче, сріблиться в руці. Може з нею полинуть без всяких зусиль? Пружний вітер південний зрива гребінці В білих зграйок легких розкуйовджених хвиль. Ще далеко вирують небесні бої, Та вже програна битва захмарних висот. Скоро літо відійде в далекі краї, Нас віддасть на поталу холодних негод. Але як там не є, ще цвітуть небеса, Але як там не є, ще ясний небосхил. І ще вбрана по-літньому юна краса Звеселятиме місто смаглявістю тіл. Ностальгійно листочок впаде на поріг І нахмуриться обрій осіннім дощем, І вируюче небо сипне перший сніг На замерзлі голівки сумних хризантем.
|
2006 © Валентин Солодовник |
Текст выверен и опубликован:
авторВсе права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.