Щоб у долинах все було тобою повне,
Як  зносить до небес ім’я твоє сосна,-
Звертанням до богів та узлиттям вина
Я джерельце тобі присвячую дібровне.

Вівчарю, хай отар і стриженої вовни
Не бачить ця, в яру, свята луговина!
Хай майоран, нарцис і м’ята запашна
Гелені віддають кадіння молитовне!

Зате хай мандрівник на постільці з зела
Гелені зложить од похвальних без числа,
І, може, мій рядок гаї повторять лунко.

І кожен, хто лише зачерпне з джерела,
Нехай відчує хміль полум’яного трунку,
Що кров мою пойняв, а не дає рятунку.