В гаях на порубах
Злий дух розгніваний
Скаче, регочеться,
Дуби додолу гне,
Гілля зрива
І не хмарами
Оповива.

В гаях на порубах
Злий дух регочеться.

Ввесь ліс розбуркався
І тяжко дихає,
Увесь іскорчився;
В простір незміряний
Вітер несе
Виття зловіснеє:
"Фатальне все".

Ліс тяжко дихає
І ввесь іскорчився.

І в вітру пориві
Чуть дивні повісті
Кохання, сліз гірких
І грішних любощів,
Що Бог розбив,
Провини й тайності
Минулих днів.

У вітру пориві
Чуть жальні повісті.

Візьми ж, неси мене,
Зловісний демоне,
На крилах сміливих
І неприборканих
Крізь хмари й блискавку,
Крізь жах сліпий,
Геть-геть неси мене,
Як тої квітоньки
Листок легкий,

Все вище й вище, душе злий.