В гаях на порубах Злий дух розгніваний Скаче, регочеться, Дуби додолу гне, Гілля зрива І не хмарами Оповива. В гаях на порубах Злий дух регочеться. Ввесь ліс розбуркався І тяжко дихає, Увесь іскорчився; В простір незміряний Вітер несе Виття зловіснеє: "Фатальне все". Ліс тяжко дихає І ввесь іскорчився. І в вітру пориві Чуть дивні повісті Кохання, сліз гірких І грішних любощів, Що Бог розбив, Провини й тайності Минулих днів. У вітру пориві Чуть жальні повісті. Візьми ж, неси мене, Зловісний демоне, На крилах сміливих І неприборканих Крізь хмари й блискавку, Крізь жах сліпий, Геть-геть неси мене, Як тої квітоньки Листок легкий, Все вище й вище, душе злий. |