Олександр Вознесенський

( з російської)

Шлюб

Яке видовище печальне –
Вона і я для свого дому,
Де наші правда та вітальня
Відчинені всім і нікому.

Для всіх веселі молодята,
Привітноокі ми для всіх,
Та вже давно немає свята –
Ми так ненавидимо сміх.

Ще Давній Схід з його харизмами
Псалмами вчив, співали люди:
“Наділений дарами різними,
самотнім ти у серці будеш…”

У спокої та безтурботнності
Брехливо-затишної гри,
Серед нудоти та самотності
Зловісно тихих вечорів

Пророкування пам’ятаю
Я про самотність, бачить Бог,
Та, мабуть, гіршої немає
За ту самотність, що удвох.