ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВІДВЕРТОСТІ

А потім приходить втома. Тому що одного разу вона все одно приходить. І коли недосип першого дня наздоганяє тебе прямо на сцені в день третій, коли вже плутаються в голові прізвища та імена, коли проскакує крамольна думка «Швидше б вже все закінчилося» або «Так кому це потрібно, якщо публіки зібралося так небагато?», коли за ковток кави і дві години здорового сну готовий віддати половину своїх ще не написаних текстів, до тебе підходять хлопець чи дівчина, представляються і кажуть: «Це мій перший фест... я й не уявляв (не уявляла) що все може бути так здорово... Для мене це так важливо!.. » Коли згадуєш себе такого ж захопленого і очманілого на своєму першому фестивалі, з якого все почалося: нові книги, нові друзі-поети, просто люди, які живуть тим же, що й ти, ті самі, з якими в іншій обстановці ніколи б і не познайомився, але які зіграли в твоєму житті не останню роль. Втома кудись іде, і розумієш, що це ти сьогоднішній, досвідчений, простягаєш руку собі вчорашньому, що саме зараз ти в СВІЙ ЧАС - на СВОЄМУ МІСЦІ!


МІЙ ПЕРШИЙ ЛІТФЕСТ

Перший фестиваль поезії для мене, студента-журналіста з містечка Гнівань, – це ж, воістину круто! І я сподіваюся – то не останній мій мистецький вояж, а решта будуть - чергові. Бо фест «Підкова Пегаса» дав мені стимул до творчості. І я знаю – поетів слухають, поетів чують! Нічого подібного раніше не відчував. Був на багатьох концертах, презентаціях, форумах, але то був інший формат. Фестини – це саме те, що личить сучасній літературі України та поезії зокрема!

Вельми сподобалася організація концертів у межах фестивалю. Читання поетичних творів, виступи уже відомих музичних груп, бардів викликали не абиякий інтерес громадськості. Власне, я не міг відвести погляду від окремих мисткинь на імпровізованому майданчику в міському парку та на сцені гала-концерту в «Зорі». Стільки талановитих людей! Це таки було грандіозно! На правду, щасливий, що взяв участь у цьому фестивалі разом із колегами за пером зі студії альтернативної літератури «Інверсія серця».
Це ж бо не просто конкурс, на якому ти виступив, і все. Це щось більше. Це нові знайомства з цікавими й талановитими людьми, а, що головне, - із такими ж, як ти, ще юними, а також із відомими, такими як Олександр Філін, Юлія Бро (Броварна), Віталій Ковальчук, Ірина Зелененька, Юрій Середа, Василь Пастушина, Оксана Барбак та ін. Сама атмосфера свята захоплює подих. І я розумію: читання – це феномен.

Подобається, що організатори фестивалю, зокрема А.Стебельов, Л.Борозенцев, С.Негода так серйозно й турботливо опікувалися кожним етапом фесту й нами. Особливо хочу відзначити перебування біля водоспаду (с.Демидівка). Ліси, звивиста ріка Рів, рибна юшка – почуваєшся вільним на своїй землі. Навіть дощ, котрий лив мало не весь день, просто спостерігав за нами, здається, десь із-за рогу.
Тому всім, організаторам, журі, учасникам фесту, гостям і ведучим, котрі не давали нам засумувати й на хвильку, величезний respect!

Аксіоматично, - але я, все ж, про це хочу ще раз нагадати, - що подібні заходи допомагають усебічно розвиватися, повною мірою розкривати свої таланти. Тому – хай живе фестиваль «Підкова Пегаса»!

Дипломант «Підкови Пегаса 2011»,
учасник обласних нарад творчої молоді,
член обласного літоб’єднання імені Василя Стуса,
учасник студії «Інверсія серця»,
студент БГПУ імені.М.Грушевського
Максим Караулан