Минулий рік був щедрим на видрукувані віршовані збірки вінницьких авторів. Щоправда, далеко не всі вони досконалі за формою, глибокі за змістом. А деякі – просто графоманські.
«Надбужанські музи» не обминали своєю увагою поетичних виходів на читацьку публіку – ні знаних майстрів слова, ні здібних початківців. Вони і цього року прилучатимуть своїх передплатників до найкращих зразків образного творення земляків. А тим часом коротко познайомимо їх ще з трьома ліричними збірками, що вийшли у Вінниці торік. (…)
Віктор Мельник, «Вибрані ночі» (ДОВ «Вінниця»
Під цією оригінальною назвою видано своєрідний римований (а то й – неримований) щоденник ліричного героя, перейнятого найприроднішим і найжиттєвішим людським почутгям – від тієї миті, коли «ми всього лиш зустрілись поглядом» до сумної розв’язки:
Більш ні до кого серцем не причалю.
Від тебе всі заметено путі.
Від приміського сонного вокзалу
Відходить електричка в заметіль.
А поміж цими моментами – таїна щемких чекань, відсвіт силуету в темному вікні, гарячковість телефонних розмов, «ідилія серпня, де зорі, як вічне насіння», засинання на світанку, коли «обійми не слабнуть у ніжності сонній», прощання, листи, спогади («це легке і доступне щастя – пам’ятати всякчас про тебе»)...
Описуючи любовні перипетії, поет добирає відповідні образи, деталі, алітерації, дошукується слів, «настільки ніжних, як торкання уст» або «терпких, як сніг і відчай». Його вірші про кохання – відверті і щирі, але, при цьому, стримані, навіть цнотливі.

«Вінницька газета» за 17 лютого 2000 р.