Розправляє розбуджений ранок насуплені брови,
Перші квіти під снігом зростають, зростають вві сні.
Щось шепочуть гаї, щось басами виводять діброви,
Та блукає прозоріть лунка у лісах навесні.

А відлига в обід білим цукором ласує снігу,
Вислизає змією із шкіри із криги ріка.
А на березі річки розв"язує зоряну книгу
Самодержець беріз-- добрий місяць вже котрі віка.