Десь далеко, де сонце сходить
Сорок п”ятий автобус не ходить.
Я дивлюся в його вікно
І бачу суцільне гівно.

Десь живе моя мрія, по світі бродить,
З якимись придурками дружбу водить.
А я слухаю Боба Ділана,
Така музика... прострілена.

Не тут і не зараз її зустріну,
Мо’, тільки коли загину.
Нахєра така мрія небіжчику,
Все одно, що глухому – свищика.

А зустріну, куди подіну
(не пропонувати – вагіну)
Виходить якась маячня,
Щоб не сказати ............

Десь далеко, де сонце сходить
Живе моя мрія, по світі бродить.
Не тут і не зараз її зустріну.
А зустріну, куди подіну?