Опубликовано: 2026.10.27
Сергій НегодаРічки прадавньої історії1.Прип'ять родюче лоно землі закручене в русло бурштинова смола освітлює Воропаївці перевертає дихання небесних биків поліські бабки оживають в Бенівці пливуть річкою півтора метрові соми веселі кубла бджіл тішать Вільчу візерунками бруду й утоми грає колосок загадкові красуні співають в Рудьках перероджені лісом прип'ятські вулиці запашна запара лише в Люб'язі проливається первісне кохання повноводна ростава в Сваличі на толоці сушиться глина для плетива тиха ніч на річці в Чорнобилі зачинена легендарна хата у Прип'яті сивочола мама в руїнах Шепеличів утворює резонанс між старими хатами з вигнутими камертонами війни 2.Уж безперервна занурена течія у чорнобильському лісі біля води подорожує самітній несипущий ведмідь ходить з Янівки до лиману він все ближче до рибних розчарувань розмитої вохри після життєдайного дощу на засіяних чорноземах лиману дужчає білий лебідь на заплавах в Коростені золотий дирижабль Сонця стрімко в'юнить краплями води річка пульсує від Федорівки до журавлинного вівтаря який зводять в Народичах перетворюючи енергію вогню в затишний місяць в Діброві змивають простір у нескінчений вузол вигорають мереживом зорі в Бичках у червоні спіралі на тулубі глеків марно встелили каменистий поділ після базару світло міста у зернах потрапило у пастку в тулубі глека а потім виступило по дорозі до монастиря в смарагдовий горизонт який зчинив коловорот Стожарів за зарослим деревами Поліським 3.Тетерів чоловік тонко вигострив кремінь видовбав лодку і попливла до Дуба який пережив гранітного Бугая побувавши на вогнищах у Житомирі у Кухарях у Блідчі у Страхоліссі його замріяний човен з Горностайполя заплив проти течії до Радомишля за якусь мить піймався карась в дикій природі Коростишева а бурхливий бобер в Дениші розширив собі світло Діброви поваливши у воду десяток Вільх на західних кручах гранітних кар'єрів обклалася мармуровим камінням поліська норовиця з Пісківки не мириться з туманним Коропом якими повні Іванківські кошики дрімучі лози над жертовником біля впадаючого в Тетерів Здвижа шепоче щось сивий вовк із Чуднова темноводий Тетерів запливає в гості до дніпровських відунів які живуть у просмолених лозняках в плавнях 4.Ірпінь столичні хлопці з Куренівки продали за великі гроші навіть зарослі плеса річки а героїчну Щуку в Гостомелі що ніколи в житті ще не була спокійною видали по-трипільськи за Чаплю в Романівці а нам залишили чіткі сліди у шаровому дерні трав'яна одноденка Гореничів чомусь покінчила з життям на сторіччя раніше і досі висить на дубі важка баба загривиста видра у Мощуні запливає в колискову річку біла гуска до поселенців з Демидова упала тисячолітня облога в Гнатівці а твоє вербове висить коромисло з Бобриці а срібляста головень посолена в Данилівці 5.Стугна я приїздив до родичів в Українку тиха заводь шепоче моїй матері у Василькові про сина на війні барахляні вишні червоніють в рівчаках в Обухові неподалік будують файні хороми а дитячі голоси біля Тарасівки лунають біля теплої Стугни луна йде у далекий ліс аж до Халеп'я і далі до Дніпра стугонять дятли в Українці кристальне Сточище біля Здоровки розмиви зарослих розкопок десь там мій всесвіт байраків в деснянських Погребах напливають стугнавські Погреби рукави з високої Мотовилівки глинисті ущелини в Степках гравелисті береги в Копачеві мовчать колишні Змієві вали у незнищеній Стугні плес а колись добре горіли залізні вали за князів палали тисячами вогнів як добре пахне замулена вода тисячоліттями та пращурами 6. Ілля річище-буже мій любий у тебе радість краще емоцій неймовірний голос течії я чую тебе ти вражаєш серце сокола справді мені теж боляче звучати після лиха справді я забув як співати долю для віщого життя коли благородні хвилі радіють я плачу любий ти відчуваєш течією за ці пороги продовжуєш кохати ти голодаєш очима журби це безлад моєї мовчанки в пеклі війни буже мій навіщо стільки біди буже чую голоси за що мені так боляче любий продовжую звучати течією я обожнюю твою неймовірну пісню я не живу без музики твоєї ти співаєш я просто божеволію я дихаю водограєм душі як прекрасно бути з тобою мені подобається просто резонувати усіма почуттями любові фантастичне захоплення звуками твоєї пісні звучати буже річище прости мені
|
2026 © Сергій Негода |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.