Сергій НегодаПоліт над Вінницеювідчутна природна стихія розширює запахи і музику лісостепу зона лугів свіжої зелені трави видимі смуги застеленої ріллі міцні кущі терену біля садів з базарними комахами та жуками у балках парадоксальна шипшина бачу наявну вісь історії героїв невідчутна грань проявів шурхоту перспективи вертикальної далини самі по собі очевидні горизонти паралельні ритми караванів вітру заломленні рівні забудови міста з переходами та перехрестями доріг з уникненнями між півднем і заходом строкаті сегменти бульварів з арками до провулків квартали з декоративними балконами та суміжними лоджіями червона цегла водонапірної вежі з класичним годинником театр еліптичних фасадів та ярусів з декором вінницьких вікон у стінах поміж проїздів та флігелів з старими декорами проявлений підвищений трикутник підвально-цокольного ринку з лівою та правою антисиметрією з металевою вхідною брамою з візуальними ламаними карнизами надземні мансарди до горищ парапети підвальних приміщень надбудовані поверхи з фризами добре помітні конфігурації стін висоток з дворами з автівками виразно височіє подільське місто насичене купольними банями принадних золочених храмів цікаво оздоблених соборів з п'яти ярусними дзвіницями місто набите тісними товкучками з нектаром утіх що вирвалися із злиднів мене оточує запах ганебності неначе стара книга пахне горілкою я залітаю в книжну крамницю з купою атикварних книг розтринькую свою заробітну платню після того як у мене згоріло в печі сто тисяч зелених мене вражає метушня і суперечки вродливих пахучих панянок що стоять на підйомах стелажів з їхніх рук вислизають старі книги у них передчасна незалежність смаків капіталу грошей і товару моторні очі не цураються читати без окулярів без жодної конкуренції тут вдалі книги непершої свіжості це своєрідні енергійні бібліофіли які запали на книги та фоліанти що завдають людям прикрощів книги викликають у них захоплення кустарна книга прихилила їх до себе їм тут розпродують бісівську душу тут вічний книжний промисел процвітає як усілякі згубні пристрасті життя вириваюсь у вологу тишу дворика де у глибокім затінку дозрівають сизо-бурштинові грона винограду соковитий хміль упевнено в'ється догори по сірих лоджіях спалахує клумба зацвілих криваво-кармінних троянд і гіркий сріблястий полин пробиває мертвий асфальт у старенькому дворику вертаючи землі її первісну чистоту
|
2026 © Сергій Негода |