укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44608, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2007.05.08
Распечатать произведение

Евгения Чуприна

Чебурашка

Коли Чебурашка був ще незнайомий з Геною,
він жив у овочевому магазині,
він відчував себе чужинцем,
бо був надто тверезий,
щоби вважатись за овоч,
він відчував себе рибою,
дивною волохатою рибою
з вухами,
що самотня лежить серед петрушки,
підбираючи вустами німі рими.

Заберіть, заберіть мене звідси,
віднесіть мене туди,
де кожний собака Павлова
при зустрічі
відразу
подає мені лапу!

І на кожного, хто приходив до магазина,
він дивився із безнадією,
ось ці закохані тінейджери,
хіба вони заберуть мене звідси?
Вони купують цитрини,
щоб приховати свої втішені посмішки,
їм здається, що вони самі,
інакше чому б вона
так на нього дивилась,
як крокодил на пташку?

Заберіть, заберіть мене звідси!
Поставте мене на сцену
і дайте мені мікрофон,
щоби усі ці просунуті крокодили-філологи
витріщалися на мене зі сльозами
з-за окулярів,
і щоби я, дивлячись на їх роздуті від хоті бюстгальтери,
промовляв –

Так, як вона на нього дивиться,
я ніколи не стану на вас дивитись,
так, як вона його обіймає,
я ніколи не стану нікого з вас обіймати,
бо я радянський пітер пен Чебурашка,
усі зростають,
а я ні.
До того ж я Чебурашка,
у мене немає самки.

І крокодили хитаються  у такт,
І кожен з них думає –

Йо, дійсно, як він на мене не дивиться,
так ніхто ніколи на мене не буде дивитись,
як він мене не обіймає,
так ніхто ніколи не стане мене обіймати.

А найрозумніші з цих крокодилів думають –

Хай він так, як на мене не дивиться,
ніколи не дивиться ні на кого,
і хай він так, як мене не обіймає,
ніколи нікого не обіймає,
бо він радянський пітер пен Чебурашка,
усі зростають, він – ні,
до того ж він Чебурашка,
для нього немає самки.

Нехай любить мене!

І уявивши собі усе це,
Чебурашка занурюється у картоплю,
немов глибоководна риба,
дивна волохата риба
із вухами,
і думає «де вже ці крокодили?»,
а потім він засинає
і сниться йому, ніби він перетворюється на хлопця
і виходить з магазину,
і усі продавщиці дивляться на нього з повагою,
а він на них – з посмішкою,
бо у нього в широких штанах
прихований
червоний болгарський перчик
на пам'ять.

Ти можеш його потримати.

2007
© Евгения Чуприна
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании