ще досі чудо-юдить галайда 
переглядається біліберда
з уявою
за лядою бурайда
куйовдить присіле небо
злорадить вібрація у розбитому місті
стара кам'яна баба піджидає білого діда
біля розваленого храму опудало ридає
на хонді літає сивоборода правда і падає
про нужду ябеднічає зануда нечупайді
тепер безпорадна гологруда химорода
сидить на вражій землі з одудлими зайдами
ховаються за схудлими антиподами крадіїв
ділять в загнибіді контрбанду із блокадою
горда пройда на велосипеді об'їхала мазду
зайчик відзеркалюється в чистій воді газді
знову умивається кривавим вітром свобода
роздає біду воєводам
і тим хто в болотоходах
обридла усім  вереда
з червоними трояндами
наша гордість не виводиться 
на усюдиходах
рудіє немилосердна
повновида наяда труни
блонда-чехарда плентається  сновидою
занадилася зазнайбіда у місто
жовтаво-бліда по труні кувалдою б'є
і щей заповідає живим що
смерть така гидотна привида яка усе відає
тепер на іржаво-рудій підводі лежить
в смарагдах сорокопудне тіло лизоблюда
в дранті заброда-юрод відмахує мертвого
отака суперугода вічного з потойбіччям
за власною вродою тихо минає час
тихо тече світла жива вода в Ясноводах
чути розкинуті радіоперешкоди в рапсодах