помітив крилатих демонів струму
демонструють містику весни
світлішає строката анімація
мальовничого берегу Прип'яті
присмерк стихли бешкети вітру
після зимових барв ночі
яскравіють забарвлення
бурі стернові хвости
руді оперення в заростях
потайні сірі гнізда в кущах
пістряві голови заграв
рихліє узбережжя після паводку
зеленуватішає  живе узлісся
розкривається контраст первоцвіту
у лісі галасує звуками братва
прикрашені горобці  мухоловки
синиці шишкарі підкоришники
урізані полиском округлені  
сплющені жорстко поплетені
воронячі гнізда на акаціях
стрункі дятли дзьобами видовбують
дрібну здобич із тріщин кори
гострі кігті на їх довгих пальцях
доволі яскраве оперення пуху

двадцять п'ята весна на землі
він і вона водять тіні на стіні
ікають айкають ойкають рідні
не так просто злилися бежеві
гарячі лукаві сині почетверені
розірвані розлучені переінакшені
протинають цей світ на світлу уяву
а я бачу вживу розбиту стріху
чую гул в дрімоті вітії  прийдешній
у ній з лиману витіснені віки  
перекалічені прожерлі винищені
з півночі просяться в білі хати
гримотять навздогін  пасма у небі
ген-ген поглинають зміну дум
дивують сплутані перетворення акордів
летять велетні над Осколом
мокрим степом стелють скажені
а ти нетерплячий Дінець несеш мене
а ти Дніпро біжиш і ревеш і кричиш
а я лечу у чорний світ вогнем


на бойовищі незримі велети
дієпричетні напруги гудуть
боєголосні ревуть
розбурхаті вітром
знесені свищуть над морем
при зустрічі з роєм гинуть
випускайте зливу хай степом виє
зусиллям бурі б'ють ритми
стукотом піє бій побратимів
погибом тліє серце пробите
криваві ріки пруть і вгинають
клекочуть видавлюють землю
запущені в безодню мої дні
задимлені неходжені лани
зуводжені заїзджені  путі
принесусь в обікривавлені
підвирії і вознесусь
білим цвітом весни
над розірваною Україною