Опубликовано: 2007.05.06
Сергій НегодаМені говорять, що я* * * Мені говорять, що я нібито виліпив свої вірші з прози, але вони не відають, що я кохаю сотню відьм, щоб виліпити одного вірша, від котрого йде диво. * * * я не розумію, чому мої слова гудуть як бджоли в сотах чому в них відчувається гіркий хміль хоча здається моє слово це щільниковий золотисто-жовтий полиновий мед життя * * * я не фарбую чорно-білими кольорами живих істот котрі склоні говорити з собою моїми віршами проте не фарби акцентують інстинкти вони просто іноді відкрито і свідомо творять інтимні вірші * * * дивно, що вільного видно у щирих віршах, а тіло його видно в офіційних подіях з близькими котрі потрощили себе просто в собі аби жити як лірики що молодші від своїх пізніх віршів видно що диво бо видно світло живих * * * мене дивують ті лірики що сьогодні пошились в політику а вчора були куди вільнішими ніж зараз...
|
2007 © Сергей Негода |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.