імперія має луснути як волоський горіх як непотрібний крам у закрутках історій
натомість ти живе ймовірно щось вигадуй все що навколо
ось діти будують палаци з піску нові світи дещо справжнє але недовговічне
імперія в обгортці з фольги блищить мов приманка для ласих птахів для гнізд їхніх прикраса
дзеркало трісне і навпіл розріже цей світ все загубиться в світлі мовчання
де проходить межа між реальністю та вигадкою що знає наш мозок
прості радощі простого світу кава-тонік в кіоску літній концерт
прості радощі простого світу набули значення всесвітньо важливого
всі відчули себе живими тепер як ніколи живими і простір наповнився змістом
бульбашка луснула різнобарвні світанки літа шматки фольги