колискова безмовності снів тепле тіло мовчання
кожен крок тут відлунням немов все значуще лише тло для повернення додому
майорить повінь свідомо ти обираєш цей поверх тут майже темрява ночі
тут майже запевнили все буде тільки як є
колискова безмовності слів три десятки століть три зеленкуваті гілки
майже ніхто нічого не почув яка користь від сподівань яка користь від страху
ми вигадали історію самі повірили в неї
галасливі птахи невідомих заморських країв
три десятки століть тут було все наповнене змістом
а сьогодні нас вабить історія без спростування
а сьогодні нас вабить безодня проста невблаганна
невідома історія те що могло б тут не бути
колискова безмовності теплі пустельні мости
не програв свою зупинку слухай оголошення ззовні