жвавий простір без слабких мостів
для кволих орлів перевернули обрій монстрів
бушмайстерів бех багі зілів колимаг
одних ловців ночі одвів до наших в погріб
сморід сотні дохлих котів крис псів кур
і ті в льосі одні після вулиці в обхід на олімп
після смертних боїв дощить кров на поділ
чути на пакості гомін куль побіч майдану
повисли воші в попелі гноїть і я поплівся
пождіть тільки поїсть і на поїзд на просвіт
просять вихід і провід з оточення
помрій про село-моріг розкидані льолі
повір мій докір божі прощі в колір блідості
чорні рожі в смолі з просьбою в слові
мужності святості  бездомні жорстокості
розбиті човни вроздріб посеред корчів
знищені вічності зарості горіхи згоріли
на шворці доля фронтів входить між час
дзвонять у вухах гострі дзвони ледь добіг
стовпці хати безстін і без довір до уяви
змокрів зовсім зомліли зойки стооких орків
довкіл горді вогні  дощів умиті зорі в злоті
вгорі босі дрони на взводі дроти-корні
у нього в дзьобі мощі камікадзе оси
штормить при знищеній школі все в зломі
в розльоті гримлять орди і дозрів джміль
на корчмі серед доріг порожні двори
мокрі міни-коржі видно серед ловлі в нори
жовті зорі у воді від крові в Старомайорі
кволі коні в котлі а мокрі яли в розкоші