Сергій НегодаАНОМАЛІЯторох енергійні вібрації стихії в середмісті грім уві сні звів різі тіней на щоці в повітрі зловіщій тіп річки Вовча три місії видіння двох полковників вздовж горбів Донець монстр штромить смог німб домівок дійства гріх в льосі втіх військ Юрко браток скрізь згорілі лахміття гнів змів злість в очеретах зблідли в жовчі первоцвіти у вибоїнах міль прильотів взрив в кліті зойк дворів грім зніс з ніг кроки двох полковників усі обійстя впріли лінивими свірчками в мосі Ілько жорстокі атаки лиходіїв сторч заніміли борзі танки вершком в гніздах смак сонць в сльоті юдоль сивого Дніпра зотліли від злості вожді злом сволоків і крокв України Гнат дріт сповз зі стовбів на скроні парканів злізли колінки покрівлі каліки голі комини розбитих хат спорожніли демони в Мирнограді виносять безпросвітних глухонімих Марко вціліли лоби їдуть на захід магічні цьомки манівці на горизонті жалюгідні наївні харакірі кастрації будівль розпашіла млість вулиці в агонії від руйнації ошалілів світ люди в прострації від аварії міць акації в апатії від халепи баталії Антон чуєш сціплені арії куль тіп шибок після вітрів-обстрілів Мирнограду з візіями сотворінь яви апатії новий гнів безнадії у шахтах лицемірні сіють зловісні заметілі троїсті вілли бездзвінні храми на сході на виїзді з цвинтарів сім стягів безліч звірств крихітних брів вампірів суцільні збіги ніщивних скидів феніксів зміїв гориничів на дітвору апостоле вперто будьмо всяко вмістимо аби не завалило не придавило не струснуло не рознесло не скривилось не змучилось не привидилось не намарилось не увірвалось безжалісно безглуздо безневинно апатично Зі сліз цвітуть лілії білої хорошулі опухлі у сюрі круглі ізумруди очей роздуті припнуті спокуси безпробудні такі нестерпучі чорногузи завидющі співи безпритульних революцій у відчайдушному велелюдді розбудив прудкі люлі призаблуди переглянулись червоногубі квіти булькіт у завірюсі капелюхів вишень журкіт сукні в халупі і всі запахущі візерунки квітів і їхні поцілунки на сонці зліт флірту від щік стиснув безумців ядучі яблуні квітучі хоч здурій від смузі цупкі пальці гульвісів рішучі до збруї завидющі із згуків йдуть лункі духи труїть у лузі балакучі кутки пущі вірші колючі закутки в завулках відчадух пахучі рішучі пекучі верби в Україні кричущий шум у блюзі душ і друзів у вузькім лузі стрункі новоприбулі хутчій окружліють їхні буйні груди запнуті статури гудуть живучі вигуки і тут дрімучі віщуни в напрузі дужі
|
2024 © Сергій Негода |