- Дивись, Анжела... Ну шо ти робиш,
Навіщо вдалась до тої згуби?
Це ж глум та несмак - найвища проба -
Такі, як в тебе, помітні губи.

Поглянь на тата, поглянь на неньку -
Не може бути те від природи.
Такі звабливі, такі пухкенькі...
Від Люципера подібна врода!

- О боже, знову оця холера,
Неначе вийшли ви всі з ґуральні...
Ні колагену і ні філерів!
Не вірте, заздріть - все натуральне.

Нарешті втямте, прошу уклінно,
Що не кусали мене там бджоли!
І не Анжела я - Анджеліна,
Запам'ятайте! Так-так, як Джолі.