Сіверський Донець вигоївсь
крізь слизький дим.
До наших широт не зросли,
московські орки
вічно не вдоволені.
Їм Високі мости України.
Вічні Подільські простори.
Віщі цілісні товтри землі.
Стійкі Поліські ліси.
Стрімкі водограї Карпат.

Після війни золоті хороми
без вікон і без основи і без воріт.
Розбомбили хижі орки
офіси співробітників.
Спішились прихильники
під сполох диких боїв.
Пішли хоробрі сотні
бійців з-під Стири
по різні дороги війни
до бойових вихостів Донів.

Що нові згони вісток війни
вигоріли в моїй мобілці.
Розговорились глорії
 із польових фронтів.
Скоро зготивились
 високі бойки.
- Зброю до вогню! -
Підлі орки не втихомирились.
В Конотопі, в  Ніжині.

Від розривів в місті
сполохи, вихлопи, осколки, -
могильні вихрести орків.
Їхні немирські злидники.
Ми особливо сильні, -
І що в золоті і в сріблі хороми.

Ми - до помочі, зброярі,
тимто жорстокіші "брати",
від постійних розстрілів
тихомирних міст з літаків.
Дійшло в догони, дійшло,
 - в столиці короткі бої
 піхоти з підмогою
ТрО з рідних Погребів.

Тротили знищили
усі кошові  підгорожі,
що зробили під сім
підрозділів ТрО в квітні.
Пробили скрізь дозволи,
під картки вогнів в чужі колони.
Дійшло до погромів
під проводом дикої москви.

Тимто знищили ворогів по дорозі.
Попри усі повні морги москви,
озброєний Київ
в облозі блок-постів
стоїть при кожні пригорі.
Мільйони охочих охотників
до вічної війни з північчю.
Згоріло московське військо,
знищили всіх польових генералів.

Згоріли доми в слободі,
пішло димом в притиск
добро поліських міст і сіл.
Потоки російської крові.
Ми вільні у виборі зброї і слів.
 джерел енергії москалів.
Тільки лишились без світла
на три тижні.

Вибиті в димі кріпості.
Ми покінчили зовсім з ними.
Міцні бійці, особливо
 звиклі до свободи,
мов до кріпкої зброї
змогли боронитися.
Зробили їм тирло
в околиці боліт в окопах.

Стрільби  проводив провідник
 Гордій зо всіх боків.
Хоробрі силоміць виловили здобич.
Відбились. Встигли - в місто Іллінці.
Чи щось поцілив в столиці?
Розбили обози орків в полі.

Жорстоко в боротьбі проти полків.
Нібито гордий, молодий посвист битви.
З кожної лисої голови видно
сильного полковника. Гострий від злості,
 від слів. Тоді бий ворогів!

Орків пілот рішив по цім сході
 розбити посів мертвих соняхів.
Човни чорні. Вздовж потоків
техніки  війни вистріли,
одні притичини від річки,
що бо кишить.
Порох ворожий в окопі.
І тільки свисти куль.

Сили підмоги.
По обдираній  дорозі млин.
Із зброєю прожив
 опіки спини і сотні кривд.
Жовті дими в розтіч,
при них бойові бджоли.
Між тим ще повинні
прийти сили підтримки.
 Із головним військом.
Вони. Сильні крики.

Сполохи. Очі з обох сторін.
Тривкі розгроми бомб і мін.
Встигли. Ні. Пройшли повз,
розбили з усіх боків Старобільськ.
побили Лиман і Рубіжне,
розгромили з боків
 їхні міцні полки.
Обскочили, схопили в полон,
призволили.
Змогли і полили  штурм орків.
Від оборони тісним вогнем.
Ніхто не спинив військо.
Догони в прогоні волі.