Ми - теперешні із межами в хмарах,
ми - свої із вільного часу минулого,
хоча ми - стійкі песимісти від природи,
від еволюцій, ми - здатні на війни.

Спроможні на самоуявлення майбуття,
на розкриття алгоритмів бажань
майбутньої насолоди в житті.
Нас застосовують повселюдно живі.

Тотожні - ми, і наші сутності, і наші сенси.
Породжуємо перевороти, парадокси, злами.
Ми - актуальні об'єкти, які самоствердились.

Однак, і ти не один, хто тихо прекрасний,
 відмінний, хто самореалізований
під прояви свободи, під власні почуття,
 під чужі досвіди, під повороти долі.

Усі ми - самовстановлені заради волі гри
 в переконаннях, в досвідах етик, естетик.
Вони - ті, пізнанні, компетентні,
аби не цікавитись нами,
і ми спонукаємо себе на усіх рівнях.

Отак, нам відомо, що шляхетні еліти,
начебто, грають з нами в добрих людей.
У нас телекомунікаційні орієнтири буття.

Хтось із тих, невтрачений ще,
в типових пріоритетах вартостей,
в прискореннях передач
результатів, в масштабах успіхів.

Нам ще не загрожують натиском
віртуальні невдачі в пошуках
феноменів дозвілля,
оманливих цінностей доби.

Ми, виявляється, лише змінні у соціумах.
За межами теперішнього шукаємо самих себе.
У нас змінна віра, з нашої точки тлумачень.
В рамках щодобової втрати інтересів
ми посиленно відстоюємо себе у дечомусь.

Як вам, на кштальт відчуження дискурсів
 з утвореннями, з кризами, з збуреннями,
з трансформаціями, з загрозами зникнення.
Сміливі надії в нас виключили ваші мрії.