Нетяги без роботи, міцно зшиті увальні, харпаки без метрик, з удару дуба вишибають, шантрапа без клепки, разом ведмедя завале та удаве холопи без грошей, а дородні, як пани-баламути, бомжі без житла, і не замарані, бахури без сімей, але й веселі, вільна братва бородачів і брюханів як годиться у місті, знайшли користь, організувались у дружину-артель. Хто зараз малий, той завтра великий. Озброїлися люди гострими чепеликами, кривими пугами, лайливими батогами, нагайками, кнутами, ретягами, ціпами, швайками, шпичаками, самопалами, ружбайками. Заварили релець своєму запєвалу, злому гаспиду-отаману Вінику. Гріх не біда, якщо слава бідова. А нам лише справитися з лихом, то всі знатимуть і кланяться ще будуть. А хитрі замашки гожих мужиків, то ж не понти свистунів,ледарів, пацанів, шаркунів, шмаркачів. Суворі, давай баляндрасити з пастухами, котрим - всюди щастя, як свавільно базарити стада на ринку. Грошей ні копійки, а слава йде містом від соколів-опришків. Збирають легкі дари з усього ярмарку. Усіх гендлярів поставили за столи під міцну кришу. І далі піднялися, рахманно бідують собі у свитках. Дружна бригада бригадиром славна. Клопіт і хлопоти - усе рішають, голова не чекає хвоста, бо в кулаці усі пальці рівні. Кого в начало, а кого і під мочало. Дуракам закон неписаний. Хай добра слава в кутку сидить, а їм худа праця дорожча багатства. Впала напасть гаспиду від грози. Купив трактор без гайок на електриці. Трактор мерседесу не братан. Великий апарат, проте керує; а маніпусенький робот, проте носять. Бо штука - не в грошах, а діло - в розумі. |