А засніжений масив не спить, весь в ютубі.
Морозні холоди, ти на підборах у снігу, -
гострі жижки в ніжках, селфі з ялинкою.
Новорічні дозвілля не для шкандиб.
Є, окрім слова "життя", твоя жива любов.
Молоді понти для феєверків. І нові почуття.
Поцілунки і цьомки. Гарцюють поп-музики.
На відео-лише маршрутки, в гіфках - вайбер,
Не торохтять жезлові сараї на шоглах.
Виварені пуховики у зимових бубочок
На скайпі -домовичків дрони з чобітьми.
Тачки зупинились, йди пішки. Немає енергії.
Накожум'ячені дівчатка у твіт-шерстянці,
Стрім-, а дзустьки! А в тік-тоці, без палива.
Перекладений чотовичок спецслужб.
Жаско в залізній шкірі перекодованих сигналів.
Трясько дзибають оптичні кабелі. Як? Що? Де?
Не тремтять, а просто хапають зашквари.
Звідки? Коли? По чому? Кому? Куди?
Тріщить асфальтна ожеледиця від лазерів.
Цегляні вежі перекривають білі квартали,
прохолодні люки держзв'язку прокалені.
Вибухають обурені душі. Це намір холостяків!
проявити в тачці страм. Аврал! Все місто стоїть.
Переполох - і загасання неонових ліхтариків.