Кохання співає в моїй душі. Я на балу осені.
Охрінезно пре. Розверчено зве. Вал емоцій в танці.
Ця любов провалює мої інтереси щодо палацу.
Був голос - тоді пам'яттю, а мелодія - часом раю.
Я літаю почуттями над собою без застережень.
Красень - анонім. Азарт. Ось. Богемець - лицедій.
Кумир живих пісень з неповторним шармом.
Незабутня моя молодість першого кохання.
Вир балу виводить мене тепер до уміння ловити щастя.
Бравісімо. Грандіозно. Божественно граю.
Звуки мого серця  прояснюють мої слова.
Ритми танцю кличуть у провалля сорому.
Швидка біда на лихо без допуску до мене.
Помпезно.  Потрясно. Пристрасно, азартно.
Оглядається назад життя. Які то зашквари!
Чарівні ноти тепер западають у мрії та надії.
Шикарно.  Бомбезно. Легендарно, едемно.
Шедеврально. Більше відчую масив голосів.
Унікальна мелодійна хвиля поглинуна мене,
грандіозна хвиля звучить у чарах наших душ,
я весь пройнятий, всерйоз, весь - наскрізь кохання

Набігають колеса на гори, а схили минають.
Виповнюються диво-западини біля річок.
Мій шлях виходить на рівнину з пагорбами.
І нові звороти життя переїздять місток.
А тут несподівані розвороти під тінь і сліди.
Спозираються дні, споглядаються ночі.
Зареклися вже витримувати тишу в біді.
Спокаялися в затишку змарнілі нам очі.
Гірка моя доля, і твоя, така гірка-прегірка.
І чи їхати далі чи стати спокволя.
Якщо видно сліпому, як бурлить ріка.
То рахманному отроку сподобалась воля.
Їдуть зустрічні в тиші, обганяють попутні.
А горби то встають, то лягають шляхами.
Усміхнись у дорозі. Рівновагу здолаю.
Згадки, спомини, спогади біль виражає.

Мимоволі пообіч понтонний міст через Буг.
І пробігли авто по землі у весну, у самітні сади.
Я хіба не один блискавично минув обабіч дороги.
А по суті, полинув у батьківську одаль.
Зловив свідків живих, проймався святими.
Поголоски живі. Чутки. Пересуди. Наклепи.
Оголились гранітні хрести на цвинтарі
від гонитв вгорілих на трасі покидьків.
Сколихнулись  в обійсті старі муки і болі.
Погасили лиш вишні смерть всохлого діда.
Засвістіли на вигоні чумаки і розбіглися.
Свіжий ранок. Погожий, ясний, попутний.
А тут позирк з поглуму. І знущання війни.
А там гонять шляхи за кордон, за горби.