Баньката сова, як богородчанка в садках,
як мор сварогого тягаря. Ялозь вакханка.
Сорока закаркала. Спрагла ковтка ятрань.
Корова ряба. Тьма. Воляка з жалом.
Здох базар на святках. Косолапайсь.
Раптом патрон. Раптом вогонь домочадця.
Осанна-манна з благом. Раптом...бомба!
Дарма, що так само...орда мордора!
Тай, сойка заграла каскад атамана.
Однак, схапав вбогого, - закляк за раз.
А я осявсь на Йордан за моржа-трояна.
А то, котра в постолах, - флояра- горлянка.
то забаганка-доля в словах заморочна.
Раптом шарварок. Раптом хмара багряна.
В кайданках балаганка в оманах. Раптом...бомба!
Дарма, що так само...орда мордора!
А до скляного моря - поля Кахова-поморя.
Воля озвалась в чаплях. Воля моя в половчан.
Знайшла позор в Цайдака, на калабанях.
Хап-лап, тай жах, затятого в хабарях свара.
Загорлала мара сорочка на осокорах.
Раптом котяра здохла. Раптом почвара.
Раптом вагання, в шафранах рахманна... Бомба!
Дарма, що так само...орда мордора!
Стонад проклятого, красна хата-розтяпа.
За котрогось шкапа на зорях заграла шлях.
За парканом солярня порожня. Шантрапа.
А дощ прострокався до сонця. Ой, ляпа!
Мотлох нападав, довкола ковбаня. Няня!
Раптом сконала бабця. Раптом ця тачка. Бомба!
Фонтан в голоштанцях. Чайхана забряжчала...
Дарма, що так само ... орда мордора!
Зацапа страх окола. Жах. Довкола кавардак.
Онлайн кохана - окай, залайкала нянька.
Як на сороках прожорлася розтяпа.
А там, ранок в помаранчах. А що, око в смарагдах.
Красно-жовта ватра борща. Смак балагана.
Раптом капость рваня. Раптом напасть. БОМБА!
Капкан раба. В ряднах порвана доля моя. Вопль.
Дарма, що так само... орда мордора.
Розчався сльоза. Запасмась волосся.
Отямся спогадок, обморозь картяра.
Полащав похорон мого монстра-вампа.
Акторка. Поглянь на авто. Яка заправка?
З косою кохана, ова, свята, як птаха сова?
Раптом кошмар покаяння. Раптом зброяр сатрап зла.
Моя каторга в басаманах, як рай добра. Раптом бомба.
Дарма, що так само...орда мордора!
Головотяпство за гонорар - ась, Софрон, пожар.
Тачкар та дзвонар, з засланням гонтар.
Я - іграшкар в казкаря. Ох, - золотар кобзаря.
Лялькар почалапав в амбар гайдара.
В чаполоч вляпався скляр. Од, лапоть!
Раптом нахрапом багряна, раптом бажана.
Фата-моргана моя. Раптом штовхан. Давай! Бомба!!!
Ддта.. ррр.. мааа!... аааа...ааа... аа... а...
|
