Повне мовчання слів оберегів. Без вітру.
Тиша. Раптом висока блискавка.
Мі третьої октави звуку "а". Хто ти?
Відчуття невагомості землі.

Гармонія голосу відкриває чудесне.
Краса любові чарує краплями дощу.
Я піднімаюсь над самим собою.
Сонячні очі плачуть. Я співаю прощу.

У саду Орфей заграв тінями арфи.
Живе дихання голосу ангела плаче пісню.
Ніжна колоратура переповнена космосом.

Струни душі грають джерелом вологи.
Повсюди звуки щастя наповнюють світ.
Хто ти? Звідки цей світ добра? Яке благо!

Я здивований. Ви з'ясували щось більше, ніж я.
Зміст прощі я не дізнався і до сих пір.
Але джерело звуків вражає мою уяву.