І Ти вивчив структури видів усіх крутіїв і їх сутність вуйків. Із вмісту їх усіх рівнів і усіх вузлів в дії. Звідки білий струмінь друїдів? Звідси! Із тих знімних слів тільки пухир. І дві силки із музичних дисків U чи I. Дивись, вислідив, із виклику пісні видні вічні двигуни внутрішніх типів. Тільки відсутні ключі, типу гнучких слів. Випливли сюїти із різних фікцій і впливів, від них був стрім. Хід. Стільки ж пишу. Виручив цілу вулицю. Вилучив приски. Стільки утисків. Визиски вискуб усі. Дурисвіт з'їв іриску. Висвітливсь, призбурів. ІІ Ти їм у стрічку виніс змінних функцій? Ні. У здирщину сублімуюсь від чітких звуків. Від ритмів, чую біль більших букв у титулі. – Щілини, ці нулі, - ні відміню їхні дискурси. Тричі кручу мишку, її фізичну структуру, – Тішусь вигідним в ширину USB. Лідирую. Їм під силу зсунути вбік друк гривні. Чітко пишу відступ і тисну в лінійку, вниз тисну лівий виступ у мишки. – Чичиркнув мишку. Диркнув. Зиркнув. Мій вихід із внутрішніх примх в кумирню. У міру впливу ідуть усі функції, Знімні диски йдуть у хід. Три пушки змісту їм під відступ. ІІІ Втик від циліндру, - ідіть в ширину лінійки! І цю, іншу стрілку, в списку висію їм. Ці винні душі з глибин прищурні, всюди привітні. Їм лиш смисл вижити. У суті чую щирі звуки кручини. Ти біжиш із милуні - виринути, - від буйних слів, пузиритись уві сні. Ти біжиш від віруні в чуйність. Їх дію кудись туди в підлюнки ріючих. Люблю сіру Віру. Успішну. Вільну. Гублю білу Кіру. Стильну чувирлу. Чудю в міру хвилю струни. Звучить. Тиху пісню грію в душі мишки. Жду. Тішусь. Мрію. Смію думу відкрити. IV Люди. Тісні груди. Руки всюди. Муки. Виск. Шум. Писк. Стук. Тиск. Грюк. Звідти цілі духу. Звідси милі труху. Туди гулі-трулі. Сюди кулі-жмучі Іскрить. Чую глум . Сумую у Юлі. Купив квітку. Чисту, хрустку силу. У друзів -біль із звуків. Устиг душу стирити. Ризикнув віщун живу і ніжну чути музику. Люблю мушлі пісні з Грузії. Кудрі сивії. Трудні будні, - і труби диму чути. Чути! Дужі звуки війї. Зиму звичну жду. Путні будні тут. Відкрив чуйну пісню білій душі.
|