І

Щоб таку душу мати, треба сила.
Щоб таку силу мати, треба воля.
Щоб таку волю мати, треба тіло,
Щоб таке тіло мати, треба доля.

Щоб таку долю мати, треба розум.
Щоб такий розум мати, треба вчителя.
Щоб такого вчителя мати, треба батька.
Щоб такого батька мати, треба ненька.

Щоб таку неньку мати, треба пісня.
Щоб таку пісню мати, треба щастя.
Щоб таке щастя мати, треба знання.

Щоб таке знання мати, треба казна.
Щоб таку казну мати, треба голова.
Щоб таку голову мати, треба народ.

               ІІ
Щоб такий народ мати, треба земля.
Щоб таку землю мати, треба життя.
Щоб таке життя мати, треба війна.
Щоб таку війну мати, треба міць.

Щоб таку міць мати, треба ріка.
Щоб таку ріку мати, треба гора.
Щоб таку гору мати, треба моря.
Щоб таке море мати, треба сіль.

Щоб таку сіль мати, треба січ.
Щоб таку січ мати, треба козака.
Щоб такого козака мати, треба чумака.

Щоб такого чумака мати, треба дурака.
Щоб такого дурака мати, треба коня.
Щоб такого коня мати, треба зерна.

                    ІІІ

Щоб таке зерно мати, треба степ.
Щоб такий степ мати, треба гроза.
Щоб таку грозу мати, треба смерть.
Щоб таку смерть мати, треба віра.

Щоб таку віру мати, треба хліб.
Щоб такий хліб мати, треба піт.
Щоб такий піт мати, треба серце.
Щоб таке серце мати, треба честь.

Щоб таку честь мати, треба сором.
Щоб такий сором мати, треба курінь.
Щоб такий курінь мати, треба гайдара.

Щоб такого гайдара мати, треба руїна.
Щоб таку руїну мати, треба віщуна.
Щоб такого віщуна мати, треба господарника.

                  IV
Щоб такого господарника мати, треба джура.
Щоб такого джуру мати, треба буквар.
Щоб такий буквар мати, треба мова.
Щоб таку мову мати, треба природа.

Щоб таку природу мати, треба негода.
Щоб таку негоду мати, треба буря.
Щоб таку бурю мати, треба вітер.
Щоб такий вітер мати, треба хмари.


Щоб такі хмари мати, треба сонце.
Щоб таке сонце мати, треба чари.
Щоб такі чари мати, треба слова.

Щоб такі слова мати, треба голос.
Щоб такий голос мати, треба логос.
Щоб такий логос мати, треба Бога.