Гайда, автостопом на опір-війноньку.
Наопаш скай-дронами гопай вдогонку.
Догонь  гончака,  смарт-коптер  -в сторонку.
Додай дзвончака,  дай боту  мікротоньку.
Самопаш - в окопчик, гурт-бот з   оболонкою.
Рукопаш вогонь , дай дрон  гуманоїду.
Наобач - хрьоп-шльоп,   заліг  в борозноньку.
Бот-дівчинонько,   тримай,  соколоньку.
Гайдар, автостопом дав опір-війноньку.
Смарт-ботом-циклопом-чіп-чопом  - воронку.
Дрон-перехоплювач,  доки розторопав, -
він все розшолопав, -  докончив з європай.




__________________________________________

*Наводжу факти з одного цікавого листа, оприлюднені  Віталієм Мацько, доктором філологічних наук, професором кафедри української мови і літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії:
«Уродженець Києва, Ярослав  Туркало, - доктор медицини в США - написав десятитомну працю з хірургії. Кілька разів приїжджав в Україну, щоби надрукувати свої багаторічні дослідження. Та марно. Зчаста на перешкоді стояли бюрократичні «рогатки». Будучи важко хворим (писав, що нирки відмовляють), не втрачав останньої надії, а все ж, зневірившись, в останньому листі від 5 лютого 2007 року висловив песимізм, внутрішнє роздратування Україною, яка у зовнішній політиці тримала двовекторний курс: «Приводжу до порядку свій підручник з хірургії; роботи ще багато. Чи зможу його видати за свого життя - велике запитання. Я не втрачаю надії дістати допомогу. Якщо б така допомога наспіла, ще, може, приїду до Києва. Між нами кажучи, вся заковика з Україною, що їй завжди бракує патріотів, у протилежність, приміром, до поляків; таке було за козацьких часів, таке було 1917 року, і таке сьогодні. Я ж там виріс і знаю людей, як облуплених: він - сучий чин - носить вишивану сорочку, а до жінки і дітей калічить по-московському. Придивитися до сучасних політиків: справжніх патріотів можна перечислити на пальцях руки, а решта - хахли і малороси, а вже далі на схід, то просто халуї і російськомовні монголоїди. Недостачі провокаторів теж не відчувається... Україна просмерділася Москвою до нитки. Всі на заході згідні з тим, що вона може стати європейською не раніше як за 20—30 років. Щиро Ваш, Ярослав».