Ой, вперше йде жмотом, гоп-стоп, - оновлене доле!
Ой, гребле! Ой, гребле! Ой, голо дорого! – прожогом!
Що проведе мене оберегом повз  город? Ой, шкодо!
Ой, гребле, - поперед  героєм? – тебе, бо ейфоре все!
Бомже, в мене, - подорожнього, - серйозно, - посохле серце.

Ой, смето,  твоє це все презренне,  - ото, своє - то й зможемо!
Ой, не резонно, - бо  є ще в мене те, що зверне всього-його,
то, що! - все пойде обертом, - з череслом грошей  до того ж.
Ох, Джейсоне, - це не  про те, - все, що обездоблене - то
твоє джерело, то, мов голончелі, ще не воскресло, - не дрейф!

Добре є те, що в тебе, - Е-е… - волечко-долечко, – Єво, -
Цей - просто мордоворот!  Ой,  європеєць з телефоном, -
щось в тебе є-Є!-є, - нестерпне дере! – це ось, - ось  це здохне!
Воно просто змовкне сексосотом, мов зеле-лелечком  
до мене прелесне, - сплетене просто ковтком, - допотопне!

Хочеш, доповнемо  тепер, - поле твоє польове, -це окреме черево.
Ой, Хмеле, що хочеш? - Ото є десь  у мене, снотворне?
Ось цей хрест? – зможемо! - Ой, сверчок, сверчок! -
- Щось-щедро, - Вогонь! – Бєспрєдєл!- Чо, безпонтово з фейсом!
Все переповнене з епопей  - з тебе, сенсей, змете  все холодне!

Ой, Шевче, що хочеш, - все розколоте – все косооче?
Ось цей  хлопець, хоч-не-хоч, - що з мене регочеш? -
Десь кокне тебе, з рецептом, -понесе колгоспом
Ой, Жовче, про що Господь Бог?  - Є  золоте море?  
Сполох  воскресне в цей день!

По-перше, горе твоє, тебе охоче  вштовхне
в оздоблене лоно своє, золоте!
Олеже, в перше здрогобить гедзем тебе!
Петре, з цього легенько  поживеш, мов шершень!
Озерце твоє, - цей шелест перемороче тебе
в Олексене  серце, - то ожеледь  з  сонцем.
Ось це - золотоносне обезпорохне  все твоє!
Без проблем, все кольорове – це просто бешкет,
Воно пробегоче по-вовчому, бо це не твоє,
Згоден, певно, що це не в тебе
моє оморожене серце.