Ой, вперше йде жмотом, гоп-стоп, - оновлене доле! Ой, гребле! Ой, гребле! Ой, голо дорого! – прожогом! Що проведе мене оберегом повз город? Ой, шкодо! Ой, гребле, - поперед героєм? – тебе, бо ейфоре все! Бомже, в мене, - подорожнього, - серйозно, - посохле серце. Ой, смето, твоє це все презренне, - ото, своє - то й зможемо! Ой, не резонно, - бо є ще в мене те, що зверне всього-його, то, що! - все пойде обертом, - з череслом грошей до того ж. Ох, Джейсоне, - це не про те, - все, що обездоблене - то твоє джерело, то, мов голончелі, ще не воскресло, - не дрейф! Добре є те, що в тебе, - Е-е… - волечко-долечко, – Єво, - Цей - просто мордоворот! Ой, європеєць з телефоном, - щось в тебе є-Є!-є, - нестерпне дере! – це ось, - ось це здохне! Воно просто змовкне сексосотом, мов зеле-лелечком до мене прелесне, - сплетене просто ковтком, - допотопне! Хочеш, доповнемо тепер, - поле твоє польове, -це окреме черево. Ой, Хмеле, що хочеш? - Ото є десь у мене, снотворне? Ось цей хрест? – зможемо! - Ой, сверчок, сверчок! - - Щось-щедро, - Вогонь! – Бєспрєдєл!- Чо, безпонтово з фейсом! Все переповнене з епопей - з тебе, сенсей, змете все холодне! Ой, Шевче, що хочеш, - все розколоте – все косооче? Ось цей хлопець, хоч-не-хоч, - що з мене регочеш? - Десь кокне тебе, з рецептом, -понесе колгоспом Ой, Жовче, про що Господь Бог? - Є золоте море? Сполох воскресне в цей день! По-перше, горе твоє, тебе охоче вштовхне в оздоблене лоно своє, золоте! Олеже, в перше здрогобить гедзем тебе! Петре, з цього легенько поживеш, мов шершень! Озерце твоє, - цей шелест перемороче тебе в Олексене серце, - то ожеледь з сонцем. Ось це - золотоносне обезпорохне все твоє! Без проблем, все кольорове – це просто бешкет, Воно пробегоче по-вовчому, бо це не твоє, Згоден, певно, що це не в тебе моє оморожене серце.
|