Що тут нового? Таке у житті трапляється,
В поєднанні з талановитістю,
і все ж таки, популярністю,
Не ті люди
все частіш і частіш зустрічаються,
Як зупинки в дорозі,
з завидною регулярністю.

Зачаровуєшся – розчаровуєшся…
Пєш то трунок, то антиотруту,
Зустрічай когось,
хочеш їхати з ним до кінцевої,
Але бачиш – твоєї зупинки
нема на цьому маршруті.

Люди минають, як вранішні сновидіння.
Минають ідеї свободи, боротьби, а бува і Бога.
І єдине, що знову спонукає до воскресіння,
Це полита дощем і брудом
вічна нічна дорога.

Музика мого дитинства звучить в пітьмі,
Спальні райони за вікнами в такт гойдаються,
Люди виходять, навіки лишившись в мені.
Що тут нового?
У смерті таке трапляється.