розпускати плетиво за ніч стільки назбиралося невикористаних слів
напам’ять знати всі відмовки всесвітня змова речей річки кольору ртуті
нас тут не було колись але тут ростуть настурції горизонт будівель
масло розтоплене жовте кістки слів
нетривкі відносини з собою покладіть кажеш цей пакунок на терези
з якого боку подивитися ще нащосерце приймати не відчувати відрази
навіть іноді захоплення як вдалося звикнути зникати з поля зору
прозорішати проміння
обіцянки що навчитися плавати легко стати тим ким ти є легко легко бути собою
не боятися вогню забувати все як намисто по одній намистині ховається
у шухлядах твоїх кімнат дитячих ніколи
вже не навчитися плавати не боятися вогню сповідувати впевненість як втому
розрізняти гірке і солоне на смак самотність струмків від льоду
тане декілька хвилин холоду кілька хвилин тиші
ніколи тиша не закінчується не закінчується нічим
як розмова що не зачіпає твою шкіру дешеві солодощі магазинів
скляні стіни за якими пустеля стін