Я доню вранці попросив:
"Давай поїдем в Сан-Сусі.*
Стоять такі чудові дні,
І дуже хочеться мені
Побуть у парку поміж див...
Я років сто там не ходив!
В тім світлім парковім краю
Весною — наче у раю.
Небес безмежная блакить,
Пташиний спів навкруг дзвенить.
І килим з пролісків завжди
Біля озерної води.
Там сплять у мармурі віки
Лише на відстані руки.
Час в парку зовсім не спішить,
Він наче ліки для душі
Від травм, що нам несе буття.
І ти сприймаєш знов життя
У всій його живій красі...
Ну що, поїдем в Сан-Сусі?"
"Татусю! Просиш ти дарма,
У парк збиралась я й сама..."

* Сан-Сусі — найвідоміший палац Фрідріха Великого з однойменним парком у Потсдамі поблизу Берліна. Нині його внесено до Списку ЮНЕСКО як архітектурно-парковий комплекс, який часто називають "пруським Версалем"...