Юрий Сегеда

Ми вдаємо, що все забулося,
Ми живемо на різних вулицях,
Не навіки шляхи перетнулися,
Не прощались ми і не плакали...
А кохання вночі прокидається,
А кохання з грудей виривається
І за серце чіпляється лапками...
Не прощались ми і не плакали.

Я же ти увійшла, розкажи мені?
Та ж були мої двері зачинені.
Більше я не кажу твого імені.
Не прощались ми і не плакали...
А кохання вночі прокидається,
А кохання з грудей виривається
І за серце чіпляється лапками...
Не прощались ми і не плакали.

Як це сталось – не знаю, не відаю.
Не скажу, яким потягом їду я.
Нащо стала мені ти рідною?
Не прощались ми і не плакали...
А кохання вночі прокидається,
А кохання з грудей виривається
І за серце чіпляється лапками...
Не прощались ми і не плакали.

Не назвав я тебе коханою –
Нащо раною тобі стану я?
Ми, напевно, жили оманою.
Не прощались ми і не плакали...
А кохання вночі прокидається,
А кохання з грудей виривається
І за серце чіпляється лапками...
Не прощались ми і не плакали.

О ресурсе poezia.org \| Новости редколлегии ресурса \| Общий архив новостей \| Новым авторам \| Редколлегия, контакты \| Нужно \| Благодарности за помощь и сотрудничество		Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра \| Интересные ссылки \| Конкурсы, литпремии \| Фестивали АП и поэзии \| Литературная периодика \| Книга гостей ресурса \| Наиболее интересные проекты \| Афиша концертов (выступлений) \| Иронические картинки \| Кнопки (баннеры) ресурса

***