І
= = =
+тут міг бути твій некролог+
ембріони гинуть в глибинах наших кишень
в глибині цього простору все лишиться незмінним
можна не допивати дванадцяту пляшку портеру
зовсім не обов’язково медитувати, слухаючи дзюрчання туалетних бачків
приятель розповідав про більш дієвий спосіб розширення свідомості
-[минулого тижня]-
його знайшли мертвим
любив Карпати
захоплювався дзен-буддизмом
безперечно суспільно-небезпечний елемент
він щовечора приносив додому безпритульних цуценят
щоранку їх доводилося ховати
я спостерігав за створенням могил
щоранку спостерігав за створенням могил
якби мені бути композитором
відтворив би ту неповторну музику
народжену поєднанням заліза і мерзлого ґрунту


------------
наша уява
сховище чужих спогадів
про це не дізнаєшся в школі
це не обговорюють на лекціях з анатомії
------------

кожен виношує в собі тюрму
і кожен вирощує
доглядає
про всяк випадок


мамо, подаруй мені акваріум


Я ХОЧУ БУТИ БОГОМ!


...щовечора приносив безпритульних цуценят
...одного ранку його знайшли мертвим
...а хто тепер потрібен мені[?]


хто
спостерігатиме за мною[?]


весною буває лячно
самотнім почуваєшся в переддень Різдва
[то хочеш бути Богом?]
доглядай свій акваріум
спостерігай за моїм розвитком
цеглина до цеглини
яблуко до рота
ще крок
/недзвонименібільшеніколи/
звільнятися від себе не є поганою звичкою
як і позбавлятися пам’яті


ІІ – А
-про самотність-
мила, тобі личить зачіска під нуль
торкаюсь твого волосся
тепер самотнього
торкаюсь твого волосся
досі русявого
ти згубила проїзний квиток, їдучи до мене
а я сховав твої черевики
++
спробуй втікти
не стану наздоганяти
спробуй...
++
годовані конформісти
посміхаються
чекаючи нас біля...


------------
місто зранку схоже на велике яблуко, сповнене нами
воно рухається
рухаємося в ньому
------------

кожен має вікно
яке
в свою чергу
має небо
солодке і невловиме
трохи самотнє

там нема вікон


дерева навколо байдужі та мертві
не вміють плавати – тому самотні
а як виглядає яблуко вночі?
ніколи не торкайся асфальту – в нього вистачить сил рухатись
[встигнеш сховатись?]

що ти хотіла почути, розмішуючи цукор?
що почула?
так, це – самотність
розбите скло
зачинені двері
перерізані артерії
порожня кімната
розбита склянка
кава зранку
пачка з-під цигарок
ранкова тиша
вечірня тиша
неконтрольований страх перед туманом
=ранковим
=вечірнім
покинута лялька
зламаний годинник
багаті родичі
бідні родичі
каруселі взимку
використані презервативи
порожня пляшка
ікона
повітряна кулька
=
ЦЕ – САМОТНІСТЬ

ти не знала

ІІ – Б
-іржа-
облизує мої пальці
жадає моїх пальців
крокує голодними стінами
закрадається в твою постіль

хто вбив мій акваріум, мамо?

в темряві – вона – в темряві
цілує залізо
вбиває цуценят

------------
навколо тебе гриби
іржа цілує гриби навколо тебе
ліс, що колись тут був, мовчить
------------

диявол не ховається в сирі
диявол – іржа
що в’їлася мені у вуха безнадійно
вона не пахне мурашниками і не схожа на твої руки, мамо
їй потрібні ми

+неодмінно колись тут мав бути океан+
мушлі мовчать про нього в твоїй сумці
ти щось кажеш мені
я посміхаюсь
тобі теж весело

кисень+залізо =іржа

ІІІ
стіни тиснуть боляче
хтось проходить навпомацки крізь мене
дізнайся про мій колір
коли-небудь дізнайся про мій колір
торкнись язиком мого запаху – зрозумієш, хто я

народжений в мені простір
вибухає в небо
коридорами
кімнатами
портретами
велосипедами
запітніле скло
за яким не побачити лісу
тихі фіранки
на яких вішатись
лагідні леза долонь
кров неслухняну кличуть…